Розрахунки акредитивами в міжнародній торгівлі
Порядок міжнародних розрахунків акредитивами регулюється "Міжнародними правилами і звичаями для документарних акредитивів". Публікація Міжнародної торгівельної палати (МТП) №500 у редакції 1993 роки.
Для розуміння принципів розрахунку акредитивами приведена спрощена Схема №3.
У цьому розділі буде розглянутий розрахунок документарними акредитивами проти товарних постачань. Розрахунок з акцептом векселів і тратт буде розглянутий в підрозділі, присвяченому розрахункам при комерційних кредитах з розстрочками платежів.
В строк, встановлений в контракті, покупець звертається в свій банк з проханням відкрити акредитив на користь продавця, що є одержувачем грошей. Банк, що відкриває акредитив, званий банком-емітентом, погоджує з покупцем умови майбутнього акредитиву, включаючи вартість послуг банків, що беруть участь в розрахунках. Само вміст акредитиву повинен строго відповідати умовам, що містяться в підписаному сторонами контракті купівлі-продажу або в іншому договірі.
Контрактом може бути передбачене відкриття відзивного, що украй рідко, або безвідзивного акредитиву. За відсутності в акредитиві такої вказівки, в міжнародній практиці він вважається безвідзивним.
Всі види акредитивів повинні ясно вказувати, чи виконуються вони шляхом платежу готівкових засобів (безготівковим перекладом), або платежу з розстрочкою з нарахуванням або без нарахування відсотків, з акцептом і негоціацією тратт.
Якщо акредитивом не передбачено, що він виконується банком-емітентом, то в нім має бути вказаний призначений виконуючий банк.
Банк-емітент направляє акредитив продавцеві або одержувачеві засобів (бенефіціару) зазвичай через авізуючий банк, і, якщо цей банк перейняв на себе такі функції, він з розумною ретельністю перевіряє по зовнішніх ознаках достовірність акредитиву, авізує його (підтверджує свою участь в розрахунковій операції), роблячи на нім відповідну позначку, і направляє продавцеві або одержувачеві грошей (бенефіціару). Якщо банк по яких-небудь причинах не може авізувати акредитив, він повинен негайно інформувати про це банк-емітент.