MBA

Розрахунки акредитивами у внутрішньоросійській торгівлі регулюються Положенням ЦБ РФ від 08.09.2000 р. №120-П.

Нижче дани витягання з вищезгаданого Положення, що дають загальне поняття принципів акредитивної форми розрахунків з коментарями.

Акредитив – бране за дорученням платника зобов'язання банку виробити або надати іншому банку повноваження виробити платежі на користь Одержувача по пред'явленню ним документів, відповідних приведеному в нім переліку.

Платежі по акредитивах виробляються лише в безготівковій формі.

При покритому акредитиві (що депонує) банк-емітент (див. Схему №3) за рахунок платника або в рахунок наданого йому кредиту перераховує на рахунок Виконуючого банку суму на термін дії акредитиву.

При непокритому акредитиві (гарантованому) банк-емітент надає Виконуючому банку право списувати з його рахунку суми платежів в погодженому між банками порядку.

Умовами акредитиву може бути передбачений його акцепт платником або уповноваженим ним особою.

Акредитиви можуть бути відзивні, які можуть бути анулювані без згоди на це одержувачів засобів, і безвідзивні, ануляція яких без згоди одержувачів засобів неможлива.

За відсутності в тексті акредитиву вказівки на його безвідзивність він вважається (в протилежність міжнародним правилам) відзивним.

В умовах основних договірів (контрактів) повинні міститися наступні відомості, що стосуються вживання акредитивів:

·         найменування банку-емітента, банку-одержувача і самого одержувача засобів;

·         сума акредитиву;

Сторінки : 1 | 2 | 3